Згромадження Сестер Служебниць НДМ було засноване у 1892 р. в селі Жужелі (сьогодні Жужеляни) в західній Галичині на Сокальщині. Це було перше українське aпостольське Згромадження покликане до життя співдії монашого і єпархіяльного духовенства в особах о. Єремії Ломницького ЧСВВ, о. Кирила Селецького, прелата, ревного і відданого душпастиря села Жужель і с. Йосафати Гордашевської. У червні 2001 р. тодішній Папа Іван Павло ІІ зачислив до її лику Блаженних.
Згадану трійку ідейних людей Згромадження визнає своїми Співзасновниками. Кожний з них мав у ньому свій вклад. О. Єремія був духовним опікуном і провідником перших сестер, о. Кирило старався про їхнє матеріальне забезпечення у перших роках існування Згромадження, Блаженна Йосафата стала живим прикладом, як здійснювати ідеал молитви і служіння найбільш потребуючим у реальності щоденного життя.
У короткому часі (1894 р.) в наслідок напливу численних охочих дівчат служити Богу і бідному народові, виникла потреба відкриття новіціяту для нових вступниць у Кристинополі (сьогодні Червоноград) а відтак інших домів у всіх трьох єпархіях західної України: Перемиській, Львівській і Станиславівській.
Десять років пізніше Згромадження вже було на стільки сильне, що могло вислати своїх сестер (чотири) до Канади слідом за українськими заробітчанами. З цього малесенького гуртка згодом повстала там Провінція Христа Царя. Вона розширила у 1935р. свій апостолят на Сполучені Штати Америки а у 1994р, на Австралію. У 1910р. виїхали сім сестер до Бразилії, а три роки пізніше ще наступні дві. На запрошення тодішнього місцевого єрарха, від 1965р. сестри з Бразилії розширили свою працю на Арґентину.
Починаючи від 1902 р. Згромадження розвинуло в різних частинах Європи працю у єпископських осідках і семінарях наперед у Львові, а відтак в Хорватії (Крижевці) і Сербії, а від 1928р. на землях сьогоднішньої Словаччини і Закарпаття.
По ІІ світовій війні внаслідок скитальщини спричиненої встаноленням нових міждержавних кордонів та зайняттям України через СССР, частина сестер, у цьому Головна Управа, опинилися в Італії (Рим), засновуючи там з часом Головний Осідок Згромадження. Інші залишились у Польщі, Сербії і Словаччині, працюючи там успішно серед українського населення. З часом ці невеликі структури розвинулися у провінції з власними новіціятськими осідками.
На заклик Церкви у шістдесятих роках минулого століття Сестри Служебниці підняли працю серед дітей і молоді а також опіку над хворими у місійних станицях: Франція (Париж, Маквілєр, Люрд,) Великобританія Лондон, Брадфорд.
Зараз сестри Згромадження трудяться у 15 державах світу, стараючись здійснювати свій апостолят у вірності первісному духові Засновників у змінених обставинах сьогоднішньої дійсності.
